Виборність старшини як політико-культурна цінність і маркер автономії козацького Гетьманату (друга половина XVІІ-XVІІІ ст.)

У статті досліджується проблема функціонування в політичній культурі і практиці козацької України засад вільної елекції козацької старшини – від сотників до полковника та гетьмана включно. Прослідковуються традиційне змістове наповнення поняття «вільна елекція» та темпоральні зміни в його характері, що сталися в процесі іманентного політичного і соціального розвитку козацького Гетьманату, а також під впливом чинників зовнішнього характеру. В контексті впливів зовнішнього походження детально реконструюється політика Російської держави щодо побутування практики виборності влади в автономному по відношенню до імперського центру Козацькому Гетьманаті, зокрема намагання центральної влади спочатку налагодити контроль за цариною кадрової політики автономії, а згодом й активно впливати на неї. З’ясовується різниця в ставленні козацького загалу до адміністраторів, обраних з дотриманням належних виборних процедур, та призначених владою вищого рівня. Розглядається питання кореляції дотримання/обмеження права вільної елекції козацької старшини та збереження/звуження імперською владою автономії Гетьманату

Legal and Regulatory Analysis · Linguistic, Cultural, and Literary Studies · Military Technology and Strategies · Psychology