"Короткий історичний опис про Малу Росію…" та українська історіографія кінця XVIII ст
Bibliographic Data
| ID | 21440296 |
|---|---|
| Authors | Ярослав Затилюк (0000-0002-9666-2708), Вадим Арістов (0000-0002-3094-8850) |
| Year | 2024 |
| Issue | 4 |
| Pages | 127-147 |
| Publication date | 2024-11-08 |
| Open Access | Yes |
| Type | ARTICLE |
| Venue | Ukraïnsʹkij ìstoričnij žurnal (JOURNAL) |
| Journal identifiers | ISSN: 0130-5247 • E-ISSN: 1729-570X |
| Publisher | National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) (PUBLISHER) |
| DOI | 10.15407/uhj2021.04.127 |
| OpenAlex | W3214841194 |
| Language | EN |
Мета статті полягає у проведенні джерелознавчого дослідження та реконструкції культурного контексту твору. Методологія поєднує текстологічний і наратологічний підходи. Загальним методологічним полем є історія уявлень та ідей, а також історія історичної думки. Наукова новизна. «Короткий історичний опис про Малу Росію...» – маловивчена пам’ятка українського історієписання рубежу XVIII–ХІХ ст. Після видання тексту за двома списками О.Бодянським у 1848 р. до нього переважно зверталися у зв’язку з питанням авторства І.Квітки. Новий поштовх до вивчення твору дало віднайдення авторами цієї статті списку, що зберігається у фондах Національного музею історії України і є єдиним доступним на сьогодні рукописом пам’ятки. Висновки. Головним джерелом наративного ядра послужив «Літопис Грабянки». Серед інших джерел оповіді, а також додатків, були тексти Ґ.Баєра, Ф.Страленберґа, Феофана (Прокоповича), Антонія Катіфора, Ґ.Міллера. Автор осмислено вибирав і «переплавляв» повідомлення з інших творів, вибудовуючи власну версію козацької історії. Текст з’явився 1789 р., у час розформування структур Гетьманщини і Слобожанщини, коли козацькі «чини» були змушені доводити свою належність до «благородного стану». Він відобразив погляди людей цього середовища та засвідчив їхню ориґінальну спробу переосмислити традиційний наратив «Літопису Грабянки» й модифікувати усталену схему козацького минулого. Відповідальність за обмеження прав Малої Росії покладалася на гетьманів. У неґативних тонах представлено також запорожців. З аналізу контексту постання та побутування пам’ятки випливає, що її було створено в колах, близьких до старшинських родин Квіток, Горленків, інших «патріотів краю». Твір належить до останньої хвилі так званої козацької історіографії і є віддаленим попередником «Історії русів»
Archaeology · Art · Historiography · Linguistics · Literature · Political science · Ukrainian · Central European and Russian historical studies · History · Philosophy · Soviet and Russian History
| Highly cited | No |
|---|