Tableware as a Component of Nourishment Culture of the 18th-Century Cossack Offecer Staff
Bibliographic Data
| ID | 22239291 |
|---|---|
| Authors | Olena Dziuba (Institute of History of Ukraine, corresponding author) |
| Year | 2020 |
| Issue | 3 |
| Pages | 63-71 |
| Publication date | 2020-06-30 |
| Open Access | No |
| Type | ARTICLE |
| Venue | Folk art and ethnology (JOURNAL) |
| Journal identifiers | ISSN: 2664-4282 • E-ISSN: 2786-6181 |
| Publisher | National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) (PUBLISHER) |
| DOI | 10.15407/nte2020.03.063 |
| OpenAlex | W3039503594 |
| Language | EN |
Посуд як складова культури харчування козацької еліти ХVІІІ ст. демонструє спосіб життя, матеріальні можливості цього соціуму. Козацька старшина все більше відгалужувалася від козацького середовища, усвідомлювала себе шляхетством і відповідно облаштовувала власний побут, що, зокрема, простежується в асортименті посуду, його якості й вартості. Це різні за формою, матеріалом і призначенням вироби: миски і полумиски, тарілки, великі й малі ложки, ножі, виделки, ковші, ковшики, кубки, чаші, келихи, дзбани, пляшки, чайники, кавники, цукорниці, таці тощо. У повсякденному побуті козацької старшини не зник дерев’яний і глиняний посуд, традиційний для всіх суспільств тих часів. Але всебічного поширення набуває характерний загалом для європейської культури харчування мідний, циновий (олов’яний), срібний, а також порцеляновий та кришталевий посуд. Він мав неабияку цінність, вносився у реєстри посагу, заповіти, весільні дарунки. Купівля, вартість і вага його фіксувалися в щоденниках, зокрема П. Апостола, Я. Марковича, М. Ханенка, у приватних листах. На основі вказаних документальних джерел представлено різні вироби для пиття, приготування та вживання їжі. Мідний, циновий і срібний посуд купувався в Москві та Петербурзі, його виготовляли й місцеві майстри. Відомими осередкамизол отарства в Гетьманщині були Київ, Чернігів, Стародуб, Ніжин, де козацька старшина замовляла різноманітний посуд у місцевих та іноземних майстрів. Привозився він також з німецьких земель, зокрема з Гданська і Вроцлава (нині – польські міста), з якими підтримувалися торговельні зв’язки. Посуд зі срібла відзначався високою художньою якістю та вартістю. Асортимент розширювався і козацька старшина не відставала від моди, купувала «новоманерні» вироби. Поширюване вживання кави й чаю вимагало відповідного посуду та аксесуарів. Старшина купувала порцелянові чашки, чайники, кавники, цукорниці, млинки, декорувала стіл серветками та скатертинами. Поряд зі скляним цінувався і кришталевий посуд, призначений для пиття різних напоїв. Отже, упродовж ХVІІІ ст. відбувався активний процес аристократизації козацької старшини, що простежується на прикладі використання різного за якістю та вартістю посуду
| Highly cited | No |
|---|