Narrative of the Familial Christmas Eve in the Childhood Recollections of Immigrants from Western Boykivshchyna
Anthropology of Memory
Bibliographic Data
| ID | 22239341 |
|---|---|
| Authors | M Rylskyi IASFE of the NAS of Ukraine (Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology, corresponding author), Oleksandr Kolomyichuk (0000-0003-2865-2396) |
| Year | 2021 |
| Issue | 1 |
| Pages | 54-68 |
| Publication date | 2021-03-23 |
| Open Access | No |
| Type | ARTICLE |
| Venue | Folk art and ethnology (JOURNAL) |
| Journal identifiers | ISSN: 2664-4282 • E-ISSN: 2786-6181 |
| Publisher | National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) (PUBLISHER) |
| DOI | 10.15407/nte2021.01.054 |
| OpenAlex | W3150282686 |
| Language | EN |
| Citations received | 2 |
| References cited | 4 |
У статті проаналізовано наративи українців, примусово переселених із території Західної Бойківщини в рамках операції «Вісла» в 1947 році, які стосуються родинних традицій у відзначенні Святого вечора в рідних для них місцевостях. Дослідженнями було охоплено північні та північно-західні воєводства сучасної Республіки Польща, де й осіли українці-переселенці Західної Бойківщини, а саме: Західнопоморське (м. Білий Бір, сс. Каліска, Димінек (Щецинецький повіт), м. Кошалін (Кошалінський повіт)) та Вармінсько-Мазурське (м. Ґурово-Ілавецьке, м. Пенєнжно (Браневський повіт), с. Шимбори (ґміна Ґодково, Ельблонґський повіт)) воєводства. Усі інформатори – жінки, що народилися між 1925 та 1937 роками. Їхні наративи стосуються часу, коли респонденти були переважно дітьми, рідше – підлітками, тому інформацію про обрядові традиції Святого вечора у своїх родинах черпають передусім із дитячих спогадів. Варто додати, що на сучасному етапі безпосередні свідки примусового переселення досить дисперсно проживають у польському етнокультурному середовищі, по суті, не створюючи окремих спільнот пам’яті вихідців із субрегіону Західної Бойківщини. На основі методологічної перспективи, що розглядає пам’ять як інструмент пізнання (К. Каньовська), у статті досліджуються структура та семантичні особливості тексту наративів, встановлюється взаємозв’язок змісту спогадів із механізмом їх пригадування. Аналізовані фрагменти текстів із наративів переміщених осіб дають уявлення про способи та механізми реконструкції родинних обрядових традицій на Святвечір у пам’яті їхніх авторів. Установлено, що такі звичаєво-обрядові дії, як розстеляння соломи на долівці, пошук у ній горіхів, обрядове годування худоби, спільне внесення обрядових атрибутів до хати, ритуал-діалог чоловічої частини родини з жіночою, фактично маркують святково-обрядовий простір Святого вечора в пам’яті дитинства переселенців, яка водночас є частиною так званої колективної пам’яті родини. При цьому одним зі стрижнів процесу пригадування в дорослому віці є, власне, родинна традиція, що в умовах чужого мовно-культурного середовища є певним каталізатором збереження власного етнічного «я». Однак в умовах достатньої розпорошеності переселенців із Західної Бойківщини на рівні родин, високого ступеня однорідності польського етнокультурного середовища, а також у зв’язку з відходом старшого покоління (батьків оповідачів), яке виступало, так би мовити, «ретранслятором» автентичної обрядової культури, процес міжпоколінної трансмісії порушений. Загалом, як переконують наративи наших оповідачів, багаті родинні традиції у відзначенні Святого вечора залишаються лише певним «спогадом у мені» безпосередніх свідків операції «Вісла» й фактично мало впливають на формування звичаєво-обрядової картини світу наступних поколінь переселенців
Archaeology · Art · Childhood memory · Cognition · Episodic memory · Immigration · Literature · Narrative · Psychiatry · Sociology · Anthropology · Central European Literary Studies · History · Polish Historical and Cultural Studies · Polish-Jewish Holocaust Memory Studies · Psychology
| Citations per year | 0.67 |
|---|---|
| Citation span | 2023 - 2023 (1) |
| Highly cited | No |