Mykhaylo Zubrytskyi as an Active Member of the Shevchenko Scientific Society in Lviv
Bibliographic Data
| ID | 22239386 |
|---|---|
| Authors | Mykhailo Hlushko (0000-0003-3520-8891, Lviv University, corresponding author) |
| Year | 2020 |
| Issue | 3 |
| Pages | 7-27 |
| Publication date | 2020-06-30 |
| Open Access | No |
| Type | ARTICLE |
| Venue | Folk art and ethnology (JOURNAL) |
| Journal identifiers | ISSN: 2664-4282 • E-ISSN: 2786-6181 |
| Publisher | National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) (PUBLISHER) |
| DOI | 10.15407/nte2020.03.007 |
| OpenAlex | W3040571583 |
| Language | EN |
| Citations received | 1 |
| References cited | 1 |
У статті йдеться про наукову діяльність Михайла Зубрицького – відомого українського археографа, історика, етнографа та фольклориста. З’ясовано історію його вступу до Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1896), обрання дійсним членом Товариства (1904) і членом Етнографічної комісії (1905), причетність Івана Франка та Михайла Грушевського до цих неординарних для священика подій. Докладно розглянуто співпрацю М. Зубрицького з різними науково-дослідними підрозділами першої української наукової установи. Встановлено: проживаючи у віддаленому від Львова гірському селі Мшанець, науковець-парох особисто відвідав сім засідань Історично-філософської секції, по одному разу засідання Археографічної і Статистичної комісій і двічі – загальні збори Товариства. На засіданнях Історично-філософської секції обговорили та рекомендували до друку 20 основних джерелознавчих, історичних та етнографічних досліджень уродженця Бойківщини, які він підготував упродовж 1897–1911 років. Членам цього науково-дослідного підрозділу сам М. Зубрицький представив лише 4 статті, а решту його розвідок подали інші вчені: І. Франко – 5, М. Грушевський – 6, Володимир Гнатюк – 4, Стефан Томашівський – 1. Тексти підготовлених археографічних та етнографічних досліджень автор часто доповнював цікавими фактами навіть під час їх верстання у друкарні. М. Зубрицький причетний також до проведення першої комплексної (етнографічно-антропологічної) експедиції українських народознавців (1904). Результати праці її учасників (І. Франка, Федора Вовка, Зенона Кузелі) вплинули на подальші етнографічні зацікавлення вченого. Зокрема, після завершення цієї наукової мандрівки дослідник активно вивчав народну матеріальну культуру бойків – житло, одяг і взуття. Із 1904 року він систематично поповнював етнографічні колекції різних музеїв Європи (Етнографічного музею у Відні (Австрія), Етнографічного музею у Базелі (Швейцарія), Музею НТШ у Львові) цікавими пам’ятками традиційно-побутової культури і народного мистецтва населення північно-західної частини Бойківщини
Political science · Eastern European Communism and Reforms · Polish Historical and Cultural Studies
| Citations per year | 0.2 |
|---|---|
| Citation span | 2021 - 2021 (1) |
| Highly cited | No |