Між освітою та політикою

Мета статті – представити результати дослідження діяльності Товариства школи людової (ТШЛ) кінця 19 – початку 20 ст. у площині взаємодії освітніх і політичних функцій цієї організації. Наукова новизна. Здійснено комплексний аналіз діяльності Товариства школи людової в Галичині як інституції, що поєднувала освітні, соціокультурні та політичні функції, що дозволило відійти від традиційно описового трактування цієї організації. Уточнено механізми функціонування, зокрема організаційну структуру, напрями практичної діяльності та фінансову модель ТШЛ. Поглиблено уявлення про його роль як інструменту національної мобілізації та поширення польської ідентичності у багатонаціональному середовищі Галичини. Висновки. Діяльність Товариства школи людової наприкінці 19 – на початку 20 ст. постає як багатовимірний процес, в якому перепліталися освітні, соціокультурні та політичні чинники. Формування та розвиток цієї організації відбувалися за участю широкого кола акторів – представників польських політичних середовищ, громадських діячів, інтелігенції, локальних громад і меценатів, кожен із яких намагався реалізувати через ТШЛ власне бачення ролі освіти у суспільстві. З одного боку, товариство виконувало функції просвітницької інституції, спрямованої на поширення грамотності, знань і культурних практик серед населення, передусім селянства. З іншого – поступово перетворювалося на інструмент національної політики, орієнтованої на зміцнення польської ідентичності у багатонаціональному середовищі Галичини. Практична діяльність ТШЛ розгорталася у різноманітних формах – від організації шкіл, читалень і бібліотек до проведення курсів, лекцій, культурно-освітніх заходів і розвитку видавничої справи. Ця мережа інституцій та ініціатив забезпечувала постійну присутність товариства у соціальному просторі як міст, так і сіл, сприяючи поступовому охопленню широких верств населення. Водночас характер цієї діяльності не був нейтральним: поширення освіти супроводжувалося популяризацією польської мови, історії та культури, що відображало загальні тенденції націоналізації суспільного життя у цей період і викликало опір у Східній Галичині, де переважало українське населення, та польсько-німецькому й польсько-чеському етнічному пограниччі, де органи влади контролювалися, відповідно, німцями та чехами. Особливе значення мала фінансова й організаційна база ТШЛ, яка формувалася завдяки поєднанню членських внесків, пожертв, громадських акцій збору коштів і доходів від власної діяльності. Це не лише забезпечувало відносну автономію товариства, але й сприяло залученню широких верств суспільства до його функціонування. У цьому контексті ТШЛ виступало не лише як освітня структура, але й як форма громадської мобілізації, що об’єднувала різні соціальні групи довкола ідеї культурного та національного розвитку.

19th-20th century · education and politics · financial mathematics · Galicia · national mobilization · Organizational structure · Polish national identity · Polish-Lithuanian Commonwealth · social and cultural functions · Central European national history · Historical Education Studies Worldwide · Polish Historical and Cultural Studies